Янченко Микола - Моя родина

Ми повертаємось додому,
Ми повертаємось додому,
Де нас завжди стрічала мати
Край воріт,
До болю рідна і знайома,
Старенька груша зніме втому,
Що назбиралася за стільки
Довгих літ...
І ще й не осінь, вже й не літо,
І ще й не осінь, вже й не літо,
В саду вишневім жовтіє перший лист.
І наш вогонь не загасити,
Співають з нами наші діти,
І рідна знов радіє, як колись! (2)

Приспів:
Давай, родино, нашу пісню заспіваєм,
Її куми любили наші і батьки,
Нехай летить, нехай вона лунає
Крізь зорепад, крізь дні минулі і роки!

Покличе знову нас дорога,
Покличе знову нас дорога,
Щоб заблудитись в самоті тривожних днів.
І кожен день я прошу Бога,
Щоб чорна хмара і тривога
Минала всіх нас, наших дочок і синів. (2)

Приспів. (3)