Михайло Хома - Листопад

Дощі баграні листопаду,
Полинний присмак на губах,
Я звала радість на пораду,
Але прийшла чомусь журба.
Та дайте я ще раз нап'юся
Із чаші дивної пори,
Вже відлитіли білі гуси,
Забравши літа кольори.

Листопад, листопад -
Давня згадка у слові,
Як прощальна сльоза,
Як відлуння любові.
Листопад, листопад,
Я тобі не дозволю,
Прилетівши у сад,
Замести мою долю.

Сади закутані в багрянці,
Не відгукнеш - не відгукнусь,
У листопадовому танці
Ми загубилися чомусь.
З останніми листками саду
Віддаленіли я і ти,
Дощі багряні листопаду
Вже нас не можуть віднайти.

Листопад, листопад -
Давня згадка у слові,
Як прощальна сльоза,
Як відлуння любові.
Листопад, листопад,
Я тобі не дозволю,
Прилетівши у сад,
Замести мою долю.